Я надовго затримуюся у відділах дитячих книжок. Я видавець, тому це резонно: там я знайомлюся і з книжками, і з покупцями. Покупці й навіть продавці книгарень не приділяють дитячим книжкам стільки часу, як я, — тут я беззаперечний лідер. Але якось, коли я години зо дві тішився дитячими книжками, якась дівчина так само довго й уважно розглядала їх же. Ми розговорилися. Вона виявилася дуже освіченою, реалізованою людиною, майстром своєї справи. З дитинства дуже багато прочитала і дотепер читає дитячі книжки — це її особливе захоплення, хоч її професія і не пов’язана з ними і на той момент вона не мала дітей. Ця розмова була цінною для мене, я розширив свої обрії в пізнанні ролі дитячих книжок у житті людини. Ця дівчина прочитала цілу бібліотеку дитячих книжок, і мені було дуже цікаво дізнатися, чи є серед них найулюбленіша, найзначиміша. І виявилося — є! Ця знакова книжка була для неї наче королевою бібліотеки — так вивищувалася над рештою — і називалася «Молочний зуб дракона Тишка». Написала її Алла Потапова. Через Google я знайшов купу захоплених відгуків, із яких зрозумів, що ця історія впливає на дітей, стаючи для них важливою. Наше видавництво не могло пройти повз таку книжку-феномен й повертає до життя цю безцінну для багатьох уже дорослих людей казку. Знаємо, що вона буде не менш цінною й для наших дітей.

 

От кілька тез із відгуків:

 

«…одна з улюблених книжок дитинства — про дракончика Тишка. Вона стала одним із перших великих творів, прочитаних мною. Читала я її всього 3 рази — двічі в дитинстві і ще раз, коли була вже при надії, — так раптово захотілося чогось доброго й чистого. Сторінки книги дихають позитивом і добротою. Хочеться творити добрі справи і радіти життю. Чи то енергетика автора зіграла роль, чи то такий удалий сюжет... Але вийшов шедевр!»

 

«Книжка стала моєю улюбленою, зачитала я її так, що довелося навіть трохи ремонтувати.

Якщо б можна було, я б і 100 балів поставила цій книжці!»

 

«На всі 100% — це найкраща дитяча книжка. Настільки вона мені в дитинстві сподобалася, що хотілося б знайти зараз і перечитати самій, а заодно зберегти в домашній бібліотеці для своїх дітей».

 

«Одна з улюблених книжок у дитинстві. Потім вона пройшла через мою племінницю, та так читала, що книжка залишилася без обкладинки. Тепер читаю її синові. Він теж у захваті».

 

«Книжка дуже цікава, мій племінник просто її обожнює. У мене іноді таке враження, що він просто знущається на до мною, коли я її вп’ятнадцяте вголос перечитую».

 

«Ще б хто-небудь сказав, де її взяти. Не видають її багато років, а букіністичні видання —1985 і 1993 року — у жахливому стані. А книжка справді гарна, одна з найулюбленіших у дитинстві».

Олег Симоненко

Директор видавництва «Час Майстрів»