Друзі, ви вже знаєте, що видавництво «Час майстрів» під час цьогорічного Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" відмітило двох талановитих митців! Твори, яких настільки прекрасні, вражаючі та емоційні, що ми вже почали готувати їх до друку!

 Залюбки познайомимо вам сьогодні з талановитою Тетяна Новацька, твір якої «Завтра новий день або На гілці старої яблуні» так захопив нас.

 Тетяна Новацька-Тітаренко - народилась у літку, та увібрала в себе все краще, що може бути в цій порі року. Яскравість, щирість, сонячність. Зі слів авторки, понад усе вона любить життя, людей котрі поруч, книги, прогулянки Львовом, смачну каву, затишні вечори, фотографувати небо та книжки, мріяти та вишивати.

 Тетяна закінчила факультет журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Розкрила свої здібності на посаді головного редактора всеукраїнських газет «Життєві історії», «Абетка для дітей», «Джерело життя», «Абетка господині»; співредактора газет «Абетка казок» та «Життя. Історії». Талановита авторка вже зігріла та надихнула багато читачів своїми новелами та казками, що виходили друком в різних літературних збірниках.

Що ж слід очікувати нам від коронованої книжки письменниці?

«Твір «Завтра новий день або На гілці старої яблуні» написано впродовж минулого року. Спостерігала за дітьми-підлітками. Натхненна їхніми розповідями, історіями, а також спостереженнями за їхнім життя взялась до написання твору.

Прототипом дідуся Степана став мій покійний дідусь.

До речі, стара яблуня – також невигаданаJ. Колись вона росла за вікном моєї кімнати. Й справді слугувала місцем для посиденьок чи виглядання гостей зі села. А ще навколо неї вирувало життя: ми із подругами влаштовували імпровізовані вистави, концерти, проводили там своє безтурботне дозвілля та щасливі літні канікули.

Пишу про життя як воно є. Сподіваюся на зворотній зв'язок зі своїми маленькими та дорослими читачами. Хочу, аби кожен відшукав-впізнав у творі себе… А чи може своє дитинство.

А натхненниками до творчості є найближчі – чоловік та батьки. І життя!»

(Тетяна Новацька)