Рецензія на книжку «Григорій Сковорода – дітям»
Рецензія на книжку «Григорій Сковорода – дітям».
Байки в переказі Олександра Виженка і малюнках-загадках Анни Сезон
видавництва «Час майстрів»
Перш ніж надати рецензію на книжку, слід згадати хто такий Г. Сковорода для української культури і в які часи він творив.
Це був період бароко, коли культура вирізнялася своєю всеосяжною релігійністю, а її центральна ідея – символізм була панівною в людському світогляді та філософській думці свого часу. Художній образ був подібним до Слова і, як усі явища матеріального світу, трактувався наочно. Особливо характерною для епохи українського бароко стає літературна форма, що дістала назву «емблематична поезія». Типовими для неї були збірки малюнків, до яких додавалися коротенькі речення, прислів’я, а частіше – короткі прозаїчні пояснення. Для мандрівного філософа Г. С. Сковороди ставлення до світу продукувалося розумінням сутності людини, і саме символізм мислителя витворився на лоні української природи. Подорожуючи, він проповідував свої ідеї серед народу, а його філософсько-естетичні погляди були тісно пов’язані з духовними традиціями життя українців, знаходили розуміння і поширення як у регіоні, так і далеко поза його межами.
Отже коли береш у руки цю невеличку книжечку «Григорій Сковорода – дітям», одразу в око впадає символізм зображення, що працює в тандемі з символізмом оповідей Г. Сковороди. Щоб звичайному читачу було простіше зрозуміти концепцію книжки автори назвали ці малюнки «загадками».
Книжка відрізняється вишуканим смаком та гарним оформленням: тверда обкладинка, офсетний папір, великі літери – що зручно для маленьких читачів, яскраві калажовані малюнки, у стилі постмодернізму, з елементами глітч-арту, що характеризують вільний погляд художниці А. Сезон на мистецтво. Усе це разом створює розрив шаблону мислення, в якому матеріальний світ постає потоком асоціацій, де дійсність преображається чуттям, стає носієм складних філософських роздумів.
Приємно відмітити, що автори намагаються осучаснити книжку не тільки ілюстраціями, а й розумним вплетенням цифрового світу, як то згадки про Інтернет, ноутбук, соцмережі, що робить книжку більш цікавою для сучасних читачів. Ці звичні речі для дітей ХХІ століття допомагають краще зрозуміти прості-непрості філософські істини великого Г. Сковороди, бути причетними як до українського літературного надбання, так і до власної культури в цілому.
У центрі уваги авторів книжки бачимо бажання до відродження національних традицій, до ідентифікації маленьких читачів до власної культури, до інтелектуального етнопізнання, відтворення своїх національних коренів через просту і зрозумілу форму, що повертає нас до власної мистецької спадщини.
У ілюстраціях до байки «Змія та жаба» побачила цитатність з великого Брейгеля та його шедевру «Сінокіс»…коли люди йдуть з великими корзинами на головах… так і в книжці змія та жаба уподібнені до звичних людей, йдуть у народних стріях, а вислів «Час вбиратися в нове і стильне» звучить амбівалентним символом, що закликає до нестандартного мислення, до осучаснення і відродження символічної мови бароко і мови великого Г. Сковороди.
Хочеться закінчити рецензію цитатою авторів «байки «перемелюють» життєвий досвід автора на готову, легку для засвоєння мудрість, щоб нам не довелося вчитися на власних помилках»…
Це видання буде чудовим подарунком до 300 річниці з дня народження Г. С. Сковороди – великого українського філософа, педагога, поета, композитора, музиканта, культурно-освітнього подвижника.
Завідувач кафедри образотворчого мистецтва,
кандидат мистецтвознавства
доктор педагогічних наук Т. В. Паньок